Опис досвіду роботи

Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів

 на уроках математики.

        Одним із важливих завдань учителя математики на уроці є активізація розумової діяльності учнів, уміння допомогти кожному засвоїти матеріал на такому рівні, який дасть можливість вільно орієнтуватися в житті.

«Математика розум до порядку приводить» - ці слова належать великому М.В.Ломоносову. Це дійсно так. Адже однією з найбільш важливих характеристик мислення є його логічність, можливість робити правильні висновки, аналізуючи наявні факти.

   Про людину, у якої добре розвинене логічне мислення, говорять, що вона ґрунтовно мислить, чітко розмежовує поняття, оперує конкретними фактами.

Ця найцінніша риса виникає та розвивається головним чином при вивченні математики, зокрема, в процесі розв’язування задач . Адже математика - це практична логіка , в ній кожне нове положення отримується за допомогою строго обумовлених суджень на основі раніше відомих положень, тобто строго доводиться. Вивчення математики формує не тільки логічне мислення, а й багато інших рис людини: здогадливість, критичність, акуратність у роботі. цілеспрямованість.

Активізація розумової діяльності учнів на уроках математики включає в себе і формування просторового уявлення, і розвиток логічного мислення, і уміння вгадувати наперед результат, уміння розумно шукати правильний шлях в самих складних та заплутаних умовах задач . Висока результативність навчання школярів досягається перш за все тоді, коли проводиться велика робота по розвитку мислення та навченості учнів прийомам розумової діяльності. Адже не секрет, що для відповіді на будь-яке запитання необхідно докласти деякі розумові зусилля кожному учневі. І якщо при відповіді на одне запитання потрібно лише відображення закладених в пам’яті знань , то при відповіді на інше потрібні більш значні зусилля розуму. Дуже часто  виникає запитання, як підтримати в учнів інтерес до навчального матеріалу, їх активність на протязі всього уроку. Адже велике розумове навантаження, об’єм  інформації , викладений у підручнику, відбивають бажання вчитися. Тому намагаюсь так будувати свій урок, щоб кожний учень працював активно і захоплено .Це особливо важливо у підлітковому віці, коли ще формуються, а іноді і тільки визначаються сталі інтереси і нахили до того чи іншого предмету. Якраз в цей період необхідно прагнути розкрити найкращі сторони математики.

     Велике значення  в активізації розумової діяльності має врахування вікових особливостей мислення та реальні можливості учнів. Якщо  починаю працювати в новому класі і бачу, що деякі учні не володіють основними прийомами розумової діяльності допомагаю дітям засвоїти ці прийоми, а потім приступити до їх систематизації та застосуванню.

Якщо немає у дитини бажання, інтересу до знань, то навряд чи вдасться виховати з нього людину-творця. Ось чому в процесі формування мислення та активізації ромової діяльності школярів  враховую три таких компонента : змістовний, операційний, мотиваційний. При вивченні математики в школі змістовний компонент заключається в формуванні системи наукових понять, що відображено в шкільних програмах та підручниках. Зрозуміло, що знання – це фундамент освіти . Але фундамент не можна побудувати без знарядь праці, якими є прийоми розумової діяльності. В математиці це різні способи розв’язання задач , побудова графіків, малюнків до геометричних задач, побудова математичної моделі прикладної задачі чи задач практичного характеру. Ці прийоми і складають операційний компонент мислення.

         Розумова діяльність не обмежується змістом знань і оволодінням методами і прийомами їх засвоєння. З якою метою, для чого потрібно вчитися, для чого необхідні ті чи інші знання, уміння, навички, яке значення їм надає учень - ці питання складають мотиваційний аспект навчання. Саме тому намагаюся показати учням важливість математики в житті кожної людини, практичне застосування вивчених правил, формул, теорем, уміння правильно будувати геометричні фігури та використовувати їх властивості на практиці - ось моя головна задача.

     Уміти мислити - це означає уміти користуватися знаннями. Як же на уроці навчити школярів мислити? Дуже важливим етапом на уроці математики є актуалізація знань учнів перед введенням нових понять чи поясненням нового матеріалу . Актуалізовані знання повинні стати базисом для засвоєння нових. Для цілеспрямованої актуалізації опорних знань  використовую такі відомі прийоми :евристичні запитання, підготовлені різного типу задачі, математичні диктанти тощо  . Завдання повинні бути знайомі учням, опиратися на їх життєвий досвід, мати розвиваючий характер або навіть  мати творчий характер. Наприклад, можна дати задачу, яку можна розбити на ланцюжок елементарних задач. Це можуть бути задачі ,які пропонується розв’язати різними способами. Це завдання типу «знайти помилку»,чи задачі, до яких потрібно поставити запитання і лише потім її розв’язати. Творчий підхід  до складання завдань на цьому етапі уроку дає можливість активізувати увагу дитини, зацікавити її,  допомагає їй подолати прогалини в знаннях, а також активізувати її розумові здібності, заставити кожного мислити, включитися в спільну цікаву, захоплюючу роботу по здобуттю нових математичних знань.    

    Велике значення при вивченні матеріалу має дослідження учнями суті предмету ,коли учні самостійно приходять до необхідних висновків, правил, законів, способів побудов. Такі вправи цікаві дітям, спонукають їх до пошукової роботи. Наприклад , при вивченні теми «Ділення відрізка на дві  рівні частини», можна запропонувати такі запитання:

Як розділити даний відрізок пополам за допомогою:

- лінійки  з поділками(в зошитах і на дошці за допомогою вимірювань визначається середина відрізка);

- тільки циркуля (середина відрізка знаходиться методом проб);

- аркуша паперу(вчитель показує відрізок, зображений на аркуші. Діти пропонують згинанням знайти середину, тобто побудову осі симетрії кінців відрізка);

- лінійки без поділок та циркуля?

Такі підготовчі прийоми приводять учнів до думки ,що задача ділення відрізка на дві рівні частини зводиться до побудови осі симетрії його кінців.

Дослідницький метод у навчанні завжди розвиває уяву учнів, спонукає їх до активної роботи, яка дає довгоочікуваний результат.

   Важливим моментом на уроках математики є розв’язання проблемних

пізнавальних задач. Наприклад, при введенні поняття «рівнобедрений трикутник» я  пропонувала розглянути декілька різних трикутників, зображених на дошці. Вони розміщені так, що зліва - трикутники, у яких немає рівних сторін, а справа –у яких рівні сторони є.(вони виділені червоним кольором). Далі учні відповідають на питання : за якою ознакою розподілили ці трикутники? Учитель дає назву тим трикутникам ,у яких учні помітили дві рівні сторони - рівнобедрені трикутники Формулюється проблема :Які ж трикутники називаються рівнобедреними?

       Таким чином, створивши проблемну ситуацію, в ставлю проблему і показую шляхи її розв’язання . В пошуках розв’язку проблеми приймають участь учні. Їм пропонується висунути гіпотезу і спробувати самим її довести. Потім учні виконують самостійну смислову роботу, що потребує творчого уявлення, логічного аналізу і догадки, відкриття нового способу розв’язання навчальної проблеми , висновків, узагальнень . Використання проблемного підходу на різних етапах навчання сприяє пробудженню інтересу учнів до математики, приводить до активної розумової діяльності.

Готуючись  до уроку, добре продумую систему запитань, що дозволять направити думку учня в необхідне русло, допоможуть його активній участі у «відкритті» нових фактів і закономірностей та їх доведень. 

      Основним засобом розвитку розумових здібностей учнів , вироблення навичок логічного мислення було і залишається розв’язання вправ і задач.

Дуже часто виникає запитання, як підтримати в учнів інтерес до навчального матеріалу, їх активність на протязі всього уроку. Адже велике розумове навантаження, об’єм  інформації , викладений у підручнику, відбивають бажання вчитися. Тому будую  свій урок так, щоб кожний учень працював активно і захоплено . Це особливо важливо у підлітковому віці, коли ще формуються, а іноді і тільки визначаються сталі інтереси і нахили до того чи іншого предмету. Якраз в цей період необхідно прагнути розкрити найкращі сторони математики. Важлива роль тут відводиться дидактичним іграм на уроках математики - сучасному і визнаному методу навчання і виховання. Під час дидактичної гри учитель реалізує навчальну, розвиваючу і виховну функції, які діють в органічній єдності. Для прикладу можна назвати гру «Діалог»,яка направлена на підвищення активності учнів в процесі засвоєння нових знань. Ідея гри заключається в тому, що формулюю навчальну проблему або створюю проблемну ситуацію, а учні стараються цю проблему розв’язати . Мені подобається ця гра ,тому що це ще й командна гра. За правилами гри кожна команда (а їх три) має право задати вчителю мінімальну кількість запитань таких, щоб з них отримати максимум інформації для розв’язання поставленої проблеми. І коли в такому діалозі при мінімальній кількості питань в учнів наступає «прозріння», то можна стверджувати, що учитель виконав завдання по розвитку творчого мислення учнів. Ще цікавою дидактичною грою є   «Математичний поєдинок», яку можна проводити, наприклад, на етапі засвоєння та закріплення знань. Основою її являються командні змагання, де учні відповідають на питання і розв’язують вправи , запропоновані вчителем або самими учнями. Велике значення цієї гри в тому ,що на основі створеної проблемної ситуації і змагань команд активізується розумове мислення учнів, а процес навчання перетворюється в процес активної пошукової діяльності. Етапи гри можна представити загально відомими етапами уроку : активізація опорних знань, вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого на уроці, перевірка вивченого .На уроках математики в 5 класі при вивченні тем «Додавання і віднімання натуральних чисел» використовувала гру «Магічні квадрати», «Математичні сходинки». А при вивченні дій з десятковими дробами «Математичне лото», «Магічні квіти»,кругові завдання. В 6 класі на закріплення та перевірку умінь з теми «Прямокутна система координат на площині. Координати точок.» можна запропонувати конкурс художників, як самостійну творчу роботу для учнів. Різноманітні малюнки ,побудовані за допомогою точок із координатами, покажуть не тільки засвоєння теми, а й розумові здібності та творчу уяву учнів. Пропоную  й обернену вправу: намалювати самим малюнок за допомогою замкненої ламаної , і записати координати вершин. На геометрії це можуть бути «Конкурс геометрів», «Аукціони знань» та інші. Гру можна розглядати як працю і як творчість . Під час гри діти вчаться бути сконцентрованими, мислити самостійно, розвивається увага, тяга до знань. Захопившись грою, вони не помічають, що навчаються : пізнають, запам’ятовують  нове, розвивають фантазію, вчаться орієнтуватися в незвичайних ситуаціях. Навіть самі пасивні з дітей включаються в гру з великим бажанням, стараються не підвести друзів , команду.  Включення в урок дидактичної гри або ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу . Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується та чи інша розумова задача , підтримують та  підсилюють інтерес дітей до математики. Гра повинна розглядатися як могучий незамінний ричаг розумового розвитку дитини. Дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання та виховання. Вона повинна стояти поряд в тісному зв’язку з іншими видами навчальної роботи. Тоді вчителю буде легше розвивати активність розумової діяльності учнів, коли разом з дітьми він буде «легко і щасливо» опановувати таку нелегку та неординарну науку як математика.

  Різносторонньо і чітко спланована робота  на кожному уроці – запорука того, що учні не тільки засвоять запропонований матеріал, а й зуміють застосувати його для різного типу задач. Розвивати  та активізувати розумову діяльність учнів на уроках математики можна тільки враховуючи вікові особливості дітей, враховуючи їх ініціативу . Адже знання учнів повинні бути здобуті своїм розумовим мисленням ,а не завчені механічно. Закріплені в результаті виконання творчого завдання чи іншого виду діяльності , вони проростуть в майбутньому шедеврами математичної думки . Важливе значення має формування в учнів умінь різносторонньо розглянути предмет задачі ,виділити необхідні суттєві зв’язки, скласти математичну модель до задачі з практичним змістом ,відчувати і усвідомлювати роль математики в процесі вивчення інших наук.                                                                                                        

 Римський імператор Цицерон говорив: «Інтелект – це здатність людини керуватися розумом, відчуттям і волею».

  Тому , розвиваючи та активізуючи на своїх уроках розумову діяльність учнів, виховую інтелектуально розвинену особистість.